Іграшки-монстри. Чи потрібні вони дитині?

Наближаються зимові свята - час подарунків. Діти пишуть листи і замовляють іграшки, зокрема «монстрів і монстриків». Але чи потрібні вони малюкам? Улюблена іграшка - це образ, із яким дитина порівнює себе. Про що думатиме малюк, бавлячись «іграшкою-монстром»? Психологи попереджують, що це негативно впливає на психіку та поведінку дитини. У більшості випадків батьки обирають іграшку за вимогою чи на прохання маляти. Про педагогічну користь дорослі зазвичай не замислюються.

Улюблена іграшка - не просто забава. Вона дає дітям яскраві незабутні образи, від яких залежить і формування морально-етичних уявлень, і світогляд загалом. Замисліться, які почуття вкорінюються у душі малечі, коли вона прив’язується до «монстра», починає його любити? У того, кого приваблює потворне та страшне, пошкоджується інстинкт самозбереження. Трохи згодом, ці діти можуть потягнутися до поганої компанії, цілком усвідомлюючи небезпеку. Спрацює засвоєний стереотип: небезпечне буде їх притягувати, а не відштовхувати.

Іграшка має відповідати віку дитини. Психологи не рекомендують «іграшки-страшилки» дошкільникам. Їхня психіка ще не сформувалася і у недостатній мірі вони можуть розрізняти поняття «добре» і «погано».

Тому, перш ніж купити іграшку, серйозно замисліться над тим, яке вона несе педагогічне та психологічне навантаження? Чого навчить і які почуття викличе? Який соціальний досвід може засвоїти дитина, граючись подібними іграшками? Адже при цьому вона приміряє на себе різні ролі, добрі та погані, які потім випробовує у житті.

Матеріали з журналу "Вихователь-методист дошкільного закладу"

Підготувала вихователь Тетяна Кашпурова